Бадриддин Айний Ал-Ҳанафий Ал-Ашъарий (762-885 ҳ.й) раҳимаҳуллоҳ айтади:
فى شوال اجتمع الشيخ ابن عطا السكوني وشيخ الخانقاة وجميع الصوفية، فكانوا أكثر من خمسمائة نفس وطلعوا إلى القلعة، فلما وصلوها كان هناك جماعة من أرباب الصنائع، فاختلطوا معهم، فصاروا جمعا كثيرا، فلما رآهم أهل الدولة قالوا لهم: "اش مرادكم؟" قالوا: "إن تقى الدين بن تيمية تكلم في مشايخ الطريقة وأنه قال: "لا ينبغى أن يستغاث بالنبي صلى الله عليه وسلم"، وسألوا أن يعقد لهم وله مجلس، فردوا الأمر في ذلك إلى قاضي القضاة بدر الدين بن جماعة الشافعي، ففوض ابن جماعة إلى القاضي تقى الدين الزواوي المالكي، فاقتضى الحال تسفيره إلى الشام، فسافر مع البريدى، ثم ردوه، وحبس بحبس الحاكم.
عقد الجمان في تاريخ أهل الزمان، ٤/٤٦١.
«Шаввол ойида шайх Ибн Ато Ас-Сакуний, шайхул Хонқа ва сўфийларнинг ҳаммаси тўпланди, улар 500 юздан ортиқ бўлиб йиғилиб, қалъага кўтарилишди. Қалъага етиб келганларида, у ерда бир гуруҳ ҳунармандлар ҳам бор эди, улар ўзаро аралашиб кетганлари боис уларнинг сони жуда кўпайиб кетди.
Давлат масъуллари уларни кўриб: «Нима истайсиз?» деб сўрашди. Улар: «Тақиюддин ибн Таймия тариқат шайхларига қарши гапириб ва яна Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва салламдан ёрдам сўраш мумкин эмас, деди», деб жавоб беришди. Улар ўзлари ва унинг иштирокида йиғилиш ўтказишни талаб қилиб сўрашди. Иш бош қози Бадриддин ибн Жамоа Аш-Шофеъийга топширилди. Ибн Жамоа ишни Тақиюддин аз-Зававий ал-Моликийга топширди. Натижада Ибн Таймия Шомга чопар орқали сургун қилинди, сўнгра яна қайтариб олиб келинди ва ҳукмдорнинг қамоқхонасига қамалди».
«Иъқдул жуман фи тарихи аҳлиз-заман», 4/461.
http://t.me/shayxulislom
فى شوال اجتمع الشيخ ابن عطا السكوني وشيخ الخانقاة وجميع الصوفية، فكانوا أكثر من خمسمائة نفس وطلعوا إلى القلعة، فلما وصلوها كان هناك جماعة من أرباب الصنائع، فاختلطوا معهم، فصاروا جمعا كثيرا، فلما رآهم أهل الدولة قالوا لهم: "اش مرادكم؟" قالوا: "إن تقى الدين بن تيمية تكلم في مشايخ الطريقة وأنه قال: "لا ينبغى أن يستغاث بالنبي صلى الله عليه وسلم"، وسألوا أن يعقد لهم وله مجلس، فردوا الأمر في ذلك إلى قاضي القضاة بدر الدين بن جماعة الشافعي، ففوض ابن جماعة إلى القاضي تقى الدين الزواوي المالكي، فاقتضى الحال تسفيره إلى الشام، فسافر مع البريدى، ثم ردوه، وحبس بحبس الحاكم.
عقد الجمان في تاريخ أهل الزمان، ٤/٤٦١.
«Шаввол ойида шайх Ибн Ато Ас-Сакуний, шайхул Хонқа ва сўфийларнинг ҳаммаси тўпланди, улар 500 юздан ортиқ бўлиб йиғилиб, қалъага кўтарилишди. Қалъага етиб келганларида, у ерда бир гуруҳ ҳунармандлар ҳам бор эди, улар ўзаро аралашиб кетганлари боис уларнинг сони жуда кўпайиб кетди.
Давлат масъуллари уларни кўриб: «Нима истайсиз?» деб сўрашди. Улар: «Тақиюддин ибн Таймия тариқат шайхларига қарши гапириб ва яна Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва салламдан ёрдам сўраш мумкин эмас, деди», деб жавоб беришди. Улар ўзлари ва унинг иштирокида йиғилиш ўтказишни талаб қилиб сўрашди. Иш бош қози Бадриддин ибн Жамоа Аш-Шофеъийга топширилди. Ибн Жамоа ишни Тақиюддин аз-Зававий ал-Моликийга топширди. Натижада Ибн Таймия Шомга чопар орқали сургун қилинди, сўнгра яна қайтариб олиб келинди ва ҳукмдорнинг қамоқхонасига қамалди».
«Иъқдул жуман фи тарихи аҳлиз-заман», 4/461.
http://t.me/shayxulislom