НАБАҲОНИЙНИНГ ИЛМОНИЙ КОМУНИСТ БААСЧИЛАРГА ҲИЗМАТ ҚИЛГАНИ ҲАҚИДА
Доктор Аҳмад ал Мосулий ўзининг «Араб миллати ичидаги Исломий ҳаракатлар энциклопедияси»да Набаҳоний ҳақида шундай дейди:
تبنى لفترة من الوقت عقيدة حزب البعث
«Бир мунча вақт у (Набаҳоний) Ҳизб ул-Баас фикрларини қабул қилди».
Абдуллоҳ ат-Толл араб миллатчиси ва Баас партиясидан эди ва у ўзининг охир оқибат муваффақиятсизликка учраган كارثة) فلسطين) «Фаластин фожеаси» (1/591) номли мемуарида Набаҳоний ҳақида шундай дейди:
فاخترت شخصين كانا موضع ثقتي، وتربطهما صداقة متينة وهما: السيد عبد الله الريماوي، والشيخ (تقي الدين النبهاني). وحمّلتهما جواز سفري السياسي ليقدماه للزعيم حسني الزعيم، كإشارة متفق عليها بيننا، وتحرك الرسولان إلى دمشق في 7/5/1949، بحجة شراء ورق لجريدة البعث
«Мен ўзим жуда қаттиқ ишонган ва дўстлик ришталарини боғлаган икки зот, Сайид Абдуллоҳ Римовий ва шайх Тақиюддин Набаҳонийлар. Мен уларга сиёсий паспортимни ишониб Ҳусни Заим олдига келишувни бажариш учун юбордим. Ушбу икки вакилим 7/5/1949 куни Дамашққа Баас журналларини чоп этиш учун қоғозлар сотиб олиш учун бордилар».
Ҳусни Заим 1949 йил августда Суриядаги муваффақиятсиз ҳарбий тўнтаришдан сўнг, қатл этилган (март ойида қонли тўнтаришсиз муваффақият қозонган эди). Бу нарса Набаҳоний каби шахсларнинг ўтмишдаги кирдикорлари ҳақида қизиқарли маълумот беради ва унинг инқилобий ғояларига Баасизм (Араблар социализми) каби илмоний (секуляр) мафкуралар қай даражада таъсир қилганини кўрсатади.
Ўзининг, (الشيخ تقي الدين النبهاني داعية الخلافة الإسلامية), "Шайх Тақиуддин ан-Набаҳани, Исломий хилофат даъватчиси", номли рисоласида Ҳишом Улайвон (2009) қуйидагиларни ёзади:
وبعد نجاح الانقلاب العسكري في سوريا بقيادة حسني الزعيم (1897-1949) يوم 30 آذار/مارس 1949، بُحثت مسألة إسقاط النظام الأردني بانقلاب عسكري مماثل، بين عبد الله التل وعبد الله الريماوي وتقي الدين النبهاني. وتوجّه الريماوي والنبهاني إلى دمشق برسالة من التل إلى الزعيم، وذلك قبل أن يفرّ التل لاجئاً سياسياً إلى مصر في العاشر من تشرين الأول/أكتوبر
«Хусни аз-Заъайм (1897-1949) бошчилигида Сурияда ҳарбий тўнтариш амалга оширилганидан сўнг, 1949 йил 30-мартда Абдуллоҳ ат-Толл, Абдуллоҳ ар-Римавий ва Тақиуддин ан-Набаҳани Иордания тузумини (ҳукуматини) худди шундай ҳарбий тўнтариш орқали йўқ қилиш масаласи муҳокама қилишди. Ва Ар-Римовий ва Набаҳоний Толл 1949 йил октябр ойида Мисрга қочиб кетишидан аввал Толл ва Заъайм ўртасида хабар ташувчи болишди».
Улайвон яна қуйидагиларни ёзади:
لا يمكن رفض احتمال أن يكون النبهاني قد نشط سراً في إحدى المجموعات القومية الصغيرة
«Набаҳонийнинг кичик миллатчилик гуруҳларидан бирида яширинча етиштирилгани ҳақидаги ҳақиқатни рад қилиб бўлмайди…»
«Ҳизб ут-Таҳрир ал-Исломий ват-Тадлилус-Сиёсий» китобида Иордания вақф вазири Доктор Абдулазиз Хайятдан қуйидаги иқтибос келтирилади (У ҳам Азҳар битирувчиси):
وقد أكد نزعة الشيخ (تقي الدين النبهاني) القومية، رفيق دربه، وزير الأوقاف الأردني السابق، الدكتور عبد العزيز الخياط حيث قال عنه: . وبعدها بقليل، أشار الخياط إلى قيام النبهاني بكتابة رسالة بعنوان: . ثم قال بخصوص فكرته لتشكيل جماعة إسلامية واحدة: اهـ
«Иордания вақф вазири Абдулазиз Хайят Набаҳоний ҳақида қуйидагиларни айтади: »Унинг нутқи жуда ғалати эди. Чунки у Исломдан кўра кўпроқ Арабпарастликка чақирар эди. Сўзида давом эта туриб Абдулазиз Хайят Набаҳонийнинг «Рисолатул Араб» китоби ҳақида шундай дейди «Менинг қизиқишим биридан (Набаҳонийдан) миллийлик ва Иҳванул муслимийндан исломийликни олган ҳолда иккала ғояни бирлаштириш эди».
Доктор Аҳмад ал Мосулий ўзининг «Араб миллати ичидаги Исломий ҳаракатлар энциклопедияси»да Набаҳоний ҳақида шундай дейди:
تبنى لفترة من الوقت عقيدة حزب البعث
«Бир мунча вақт у (Набаҳоний) Ҳизб ул-Баас фикрларини қабул қилди».
Абдуллоҳ ат-Толл араб миллатчиси ва Баас партиясидан эди ва у ўзининг охир оқибат муваффақиятсизликка учраган كارثة) فلسطين) «Фаластин фожеаси» (1/591) номли мемуарида Набаҳоний ҳақида шундай дейди:
فاخترت شخصين كانا موضع ثقتي، وتربطهما صداقة متينة وهما: السيد عبد الله الريماوي، والشيخ (تقي الدين النبهاني). وحمّلتهما جواز سفري السياسي ليقدماه للزعيم حسني الزعيم، كإشارة متفق عليها بيننا، وتحرك الرسولان إلى دمشق في 7/5/1949، بحجة شراء ورق لجريدة البعث
«Мен ўзим жуда қаттиқ ишонган ва дўстлик ришталарини боғлаган икки зот, Сайид Абдуллоҳ Римовий ва шайх Тақиюддин Набаҳонийлар. Мен уларга сиёсий паспортимни ишониб Ҳусни Заим олдига келишувни бажариш учун юбордим. Ушбу икки вакилим 7/5/1949 куни Дамашққа Баас журналларини чоп этиш учун қоғозлар сотиб олиш учун бордилар».
Ҳусни Заим 1949 йил августда Суриядаги муваффақиятсиз ҳарбий тўнтаришдан сўнг, қатл этилган (март ойида қонли тўнтаришсиз муваффақият қозонган эди). Бу нарса Набаҳоний каби шахсларнинг ўтмишдаги кирдикорлари ҳақида қизиқарли маълумот беради ва унинг инқилобий ғояларига Баасизм (Араблар социализми) каби илмоний (секуляр) мафкуралар қай даражада таъсир қилганини кўрсатади.
Ўзининг, (الشيخ تقي الدين النبهاني داعية الخلافة الإسلامية), "Шайх Тақиуддин ан-Набаҳани, Исломий хилофат даъватчиси", номли рисоласида Ҳишом Улайвон (2009) қуйидагиларни ёзади:
وبعد نجاح الانقلاب العسكري في سوريا بقيادة حسني الزعيم (1897-1949) يوم 30 آذار/مارس 1949، بُحثت مسألة إسقاط النظام الأردني بانقلاب عسكري مماثل، بين عبد الله التل وعبد الله الريماوي وتقي الدين النبهاني. وتوجّه الريماوي والنبهاني إلى دمشق برسالة من التل إلى الزعيم، وذلك قبل أن يفرّ التل لاجئاً سياسياً إلى مصر في العاشر من تشرين الأول/أكتوبر
«Хусни аз-Заъайм (1897-1949) бошчилигида Сурияда ҳарбий тўнтариш амалга оширилганидан сўнг, 1949 йил 30-мартда Абдуллоҳ ат-Толл, Абдуллоҳ ар-Римавий ва Тақиуддин ан-Набаҳани Иордания тузумини (ҳукуматини) худди шундай ҳарбий тўнтариш орқали йўқ қилиш масаласи муҳокама қилишди. Ва Ар-Римовий ва Набаҳоний Толл 1949 йил октябр ойида Мисрга қочиб кетишидан аввал Толл ва Заъайм ўртасида хабар ташувчи болишди».
Улайвон яна қуйидагиларни ёзади:
لا يمكن رفض احتمال أن يكون النبهاني قد نشط سراً في إحدى المجموعات القومية الصغيرة
«Набаҳонийнинг кичик миллатчилик гуруҳларидан бирида яширинча етиштирилгани ҳақидаги ҳақиқатни рад қилиб бўлмайди…»
«Ҳизб ут-Таҳрир ал-Исломий ват-Тадлилус-Сиёсий» китобида Иордания вақф вазири Доктор Абдулазиз Хайятдан қуйидаги иқтибос келтирилади (У ҳам Азҳар битирувчиси):
وقد أكد نزعة الشيخ (تقي الدين النبهاني) القومية، رفيق دربه، وزير الأوقاف الأردني السابق، الدكتور عبد العزيز الخياط حيث قال عنه: . وبعدها بقليل، أشار الخياط إلى قيام النبهاني بكتابة رسالة بعنوان: . ثم قال بخصوص فكرته لتشكيل جماعة إسلامية واحدة: اهـ
«Иордания вақф вазири Абдулазиз Хайят Набаҳоний ҳақида қуйидагиларни айтади: »Унинг нутқи жуда ғалати эди. Чунки у Исломдан кўра кўпроқ Арабпарастликка чақирар эди. Сўзида давом эта туриб Абдулазиз Хайят Набаҳонийнинг «Рисолатул Араб» китоби ҳақида шундай дейди «Менинг қизиқишим биридан (Набаҳонийдан) миллийлик ва Иҳванул муслимийндан исломийликни олган ҳолда иккала ғояни бирлаштириш эди».